Чому до мене приходять
Колись я думала, що люди змінюються, коли знаходять правильне рішення.
Сьогодні я думаю інакше.
За роки навчання, власного життя і роботи з людьми я побачила, що проблема рідко буває в тому, що людина чогось не знає.
Частіше вона вже давно все розуміє.
Розуміє, що потрібно йти зі стосунків.
Розуміє, що пора змінювати роботу.
Розуміє, що заслуговує на більше.
Розуміє, що має право на свої бажання.
Але чомусь не робить цього.
Саме в цьому місці мені стає цікаво.
Що стримує?
Чого людина насправді боїться?
Яку ціну вона платить за те, щоб залишатися в знайомому?
Можливо, тому мене так цікавлять самоцінність, самосаботаж і життєві сценарії.
Тому що дуже часто проблема не в тому, що ми не знаємо, як жити.
Проблема в тому, що нам складно дозволити собі жити так, як хочеться.
Можливо, вам знайоме це відчуття
Ніби все нормально. Ви справляєтеся. Працюєте. Дбаєте про близьких. Вирішуєте проблеми. Несете відповідальність.
І водночас усередині накопичується втома. Від постійного контролю. Від необхідності бути сильним. Від відчуття, що життя складається переважно з обов’язків.
Або, навпаки, є відчуття, що ви стоїте на місці. Хочеться змін. Хочеться більшого. Хочеться дозволити собі те, про що давно думаєте.
Але щоразу знаходяться причини почекати. Потерпіти. Відкласти на потім. І поступово це «потім» починає займати роки.
Саме в такі моменти люди найчастіше приходять до психолога. Не тому, що з ними щось не так. А тому, що вони більше не хочуть жити на автопілоті.
Мій підхід
Я не вірю в чарівні техніки, після яких життя змінюється за одну зустріч. І не думаю, що проблема вирішується порадою, навіть дуже правильною.
Люди рідко приходять до психолога тому, що не знають, що робити. Частіше вони не розуміють, чому знову опиняються в тих самих ситуаціях. Чому погоджуються на менше, ніж хочуть. Чому відкладають важливе. Чому залишаються там, де давно нещасливі.
У своїй роботі я допомагаю побачити ці закономірності. Зрозуміти, як вони сформувалися. І поступово знайти інший спосіб жити, приймати рішення та будувати стосунки із собою і людьми.
Без тиску.
Без оцінок.
Без готових відповідей.
Поруч. У сенсі.
З чим я працюю
Самооцінка та ставлення до себе
• невпевненість у собі;
• залежність від чужої думки;
• самокритика;
• труднощі з особистими кордонами;
• складність обирати себе та свої потреби.
Стосунки
• повторювані конфлікти;
• співзалежні стосунки;
• страх самотності;
• труднощі з довірою та близькістю;
• розлучення та складні розставання.
Життєві кризи та зміни
• еміграція та адаптація;
• втрата близьких;
• кризи середини життя;
• складні життєві рішення;
• пошук нових опор після змін.
Гроші та реалізація
• страх змін у професії;
• труднощі з професійною реалізацією;
• внутрішні обмеження щодо грошей;
• відчуття, що живете менше, ніж могли б;
• труднощі дозволити собі більше.
Життєві сценарії та самосаботаж
• повторення однакових ситуацій;
• відкладання важливих рішень;
• страх помилок;
• життя через «треба» замість «хочу»;
• внутрішні заборони на зміни.
Як я не працюю
Я не даю готових інструкцій і не розповідаю, як правильно жити.
Не переконую.
Не змушую.
Не мотивую через тиск.
Я вважаю, що людина сама є експертом у власному житті.
Моя роль — допомогти побачити те, що залишається непомітним, зрозуміти причини своїх реакцій і знайти рішення, яке буде справді вашим.
Тому моя робота навряд чи підійде, якщо ви шукаєте швидкі відповіді, універсальні рецепти або людину, яка скаже, що робити далі.
Зміни можливі.
Але вони починаються не з порад.
Вони починаються з розуміння себе.
Освіта і професійний розвиток
Я вірю, що психолог навчається протягом усього професійного шляху.
Тому поряд із практикою продовжую навчання, проходжу спеціалізовані програми підготовки та поглиблюю знання у сучасних психологічних підходах.
Маю вищу освіту у сфері психології, менеджменту та права.
У своїй роботі спираюся на позитивну психотерапію, когнітивно-поведінкові методи (КПТ), схема-терапію, системний підхід та арт-терапевтичні інструменти.
Також регулярно проходжу додаткове навчання з тем самоцінності, криз, втрат, травми, стосунків та психологічного консультування.
Я є членом Всесвітньої асоціації позитивної та транскультуральної психотерапії (WAPP), Асоціації клінічних психологів та психотерапевтів України та міжнародної федерації Арт-терапії та самореалізації особистості.
Для мене важливо не лише отримувати нові знання, а й постійно перевіряти їх практикою, щоб допомога людям була професійною, сучасною та етичною.
